Форма входу
Логин:
Пароль:
Меню сайту
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Total of answers: 123
Статистика

Total online: 1
Guests: 1
Users: 0

Поради для класного керівника

Який він сучасний класний керівник?
Благородство праці педагога найбільш втілене в роботі класного керівника, сила впливу якого на вихованців, їхніх батьків і на життєдіяльність усього колективу учнів є досить вагомою. Класний керівник - це особистість, індивідуальність, це любов і повага, це вдумливість психолога, це організаторські, комунікативні професійні здібності, це оптимізм життєвої мудрості, це нелегка праця розуму і серця.
Хороший  сучаснй класний керівник  надає учням реальну допомогу, відкритий і доступний для будь-якого учня, не викликає в них страху, дає їм можливість висловлювати свої думки і почуття, відвертий у своїх поглядах, виявляє емпатійне розуміння — бачення поведінки учня його ж очима, вміє «постояти в чужих черевиках», як говорить народна мудрість. Відчуваючи внутрішній світ дитини щиро цікавиться життям учнів, не байдужий до їхніх проблем, справедливий, демонструє дітям цілковиту довіру до них. Не принижує їхньої гідності.
Яким є психологічний портрет вчителя? Як бачимо, головне в класному керівнику — потенціал його цінностей, чи є в нього, за словами В. Сухомлинського, спрямованість на людину, здатність поважати і любити іншого.
Клавний керівник має володіти комунікативною культурою (культурою спілкування).
Комунікативність для класного керівника – це педагогічна етика, такт, толерантність; культура мови та спілкування (з учнями, батьками, колегами); наявність моральних якостей, що слугують прикладом для наслідування; вміння володіти собою; організаторські здібності та вміння впливати на мікроклімат, розумна вимогливість; самокритичність та здатність сприймати критику; вміння створювати атмосферу співтворчості та співпраці.
Професіональне педагогічне спілкування — комунікативна взаємодія педагога з учнями, батьками, колегами, має бути спрямована на встановлення сприятливого психологічного клімату, психологічну оптимізацію діяльності і стосунків. Головними ознаками педагогічного спілкування є:

  1. Особистісна орієнтація співрозмовників готовність бачити і розуміти співрозмовника; самоцінне ставлення до іншого. Враховуючи право кожного на вибір, ви повинні прагнути не нав'язувати думку, а допомогти іншому обрати власний шлях розв'язання проблеми.
  2. Рівність психологічних позицій співрозмовників. Хоча вчитель і учні нерівні соціальнo (різні життєвий досвід, ролі у взаємодії), проте для забезпечення активності учня, через яку ми можемо сподіватися на розвиток його особистості, слід уникати домінування педагога і визнавати право учня на власну думку, позицію, бути готовим самому також змінюватися. Учні хочуть, щоб з ними радилися, зважали на їхні міркування, і завдання вчителя — враховувати цю потребу.

Проникнення у світ почуттів і переживань, готовність стати на позицію співрозмовника. Це спілкування за законами взаємного довір'я, коли партнери дослухаються один до одного, поділяють почуття, співпереживають.

Нестандартні прийоми спілкування

«9 порад» від В. О. Сухомлинського: Ми маємо справу з найскладнішим, неоціненим, найдорожчим, що є в житті людини. Місія школи — боротися за людину. Виховувати людину—це передусім знати її душу, бачити і відчувати її індивідуальний світ. Справжнє виховання — це самовиховання. Немає якихось єдиних для всіх школярів передумов успіхів у навчанні .Це річ відносна: для одного високий рівень, для іншого й середній рівень — велике досягнення. Успіх у навчанні — це стежка, що веде до того куточку дитячого серця, в якому горить вогник бажання бути гарним. Бережіть цей вогник і цю стежку. Уміння володіти собою, тримати себе в руках — одна із найнеобхідніших умов, від яких залежить успіх педагога та його здоров'я. Слово —могутній борець за людську душу Ніяке захоплення не принесе користі, якщо воно не зачіпає думки, душі, серця. Доброзичливість, розумна доброта — ось що має бути атмосферою життя учнівського колективу, головним тонусом взаємин педагога і дітей. Якщо ви навчили свого вихованця відчувати людину серцем, ваша доброзичливість здатна творити. Немає в дитині нічого, що вимагає від педагога жорстокості. Не давайте прорости в своїх душах насінню зневіри в людину, підозрілості.
Класний керівник повинен пам’ятати – учитель повинен викликати любов та повагу дітей до себе, якщо він сам любить, поважає кожну дитину та спілкується з нею, у стосунках з нею чесний і відвертий. Учитель має бути особистістю, яка приваблює дітей. Має бути веселим і жартівливим, доброзичливим. Учитель має раціонально використовувати свій час. Має постійно вдосконалюватись, розширювати свій кругозір. Гаслом для класного керівника в роботі з дітьми має стати
: «Пізнай самого себе і допоможи в цьому своїм учням». У своїй практиці  повинен реалізувати індивідуальний підхід до дитини, вміти її вислухати. Створити колектив, в якому панує доброзичливість стосунків. Має  любити, захищати дитину, поважати її почуття.
І ніякі старі чи нові технології не повинні заважати класному керівнику бути для своїх учнів другом, вихователем або просто «другою мамою». Він повинен підтримувати дитину, стимулювати її розвиток, не замінювати саморозвиток дитини власними дорослими висновками та думками, а надавати можливість дитині рухатись самостійно та робити власні помилки, долаючи власні перешкоди.  

 

Поради сучасному класному керівнику
Хоч досвід і приходить з роками, є чимало способів оволодіти деякими педагогічними премудростями вже на початку професійного шляху. За визнанням самих учителів, одного тільки стажу недостатньо, щоб налагодити необхідний контакт з учнем. Кожне нове покоління хоч трохи, але відрізняється від попереднього. І вчитель, навіть найдосвідченіший і заслужений, може відчувати труднощі у відносинах з дітьми. Напевно, це теж місія педагога - бути «своїм» у світі дитини.
Зазвичай початківці класні керівники дуже хвилюються, переживають, адже крім дітей міряти оцінюючим поглядом їх будуть і батьки. Такій категорії класних керівників варто вдатися до ряду простих, але дієвих порад:

  • Законспектуйте план свого знайомства з класом, з батьками. Через хвилювання можуть виникнути незручні паузи, підказка повинна бути під рукою.
  • Не намагайтеся відразу загравати з учнями. Вони можуть прийняти це за вашу слабкість, яка є відмінним приводом відсутності авторитету і підпорядкування. Ви повинні бути доброзичливі, відкриті, але при цьому ж суворі. Діти дуже добре це відчувають. Відразу визначте ту дистанцію, яка допоможе вам керувати групою, а не вибудовувати більш-менш безпроблемні відносини. Але і в строгості не перестараєтеся. Група вас буде просто боятися і, м'яко кажучи,недолюблювати.
  • Обговоріть правила ваших взаємин. Учні будь-якого віку залишаються дітьми і люблять грати в рольові ігри. Їм все ще потрібні правила гри. Дайте учням зрозуміти, як ви бачите ваші довірчі відносини. З першої зустрічі вони повинні усвідомити, що ви йдете з ними на реальний контакт.
  • Ваші перші зустрічі не повинні складатися з одних формальностей. Обов'язково виявляйте цікавість до всіх і кожного. Їх багато і кожен хоче заявити про себе. Та й вам буде простіше зрозуміти, що вдає із себе кожен ваш учень.
  • Ведіть щоденник. Для класного керівника це реальна можливість контролювати процес. На початку роботи вам важко буде тримати в голові безліч інформації, адже у кожного учня будуть якісь поточні навчальні питання. Часто педагог навіть не уявляє собі, як широко розуміються його обов'язки. Він повинен знати про стан навчання дитини, про його поведінку, взаємини з групою і вчителями, обставинами в родині та інше.

Як заслужити авторитет у групи?
Учні  не повинні бачити вашу байдужість ні в якому її прояві. Кредит довіри буде вичерпаний в ту ж секунду. Навіть якщо у вас немає часу для вирішення виниклої проблеми, дитина повинна бачити вашу готовність допомогти. Звичайно, не варто виділяти «любимчиків». Ви повинні зберігати розумний нейтралітет.
 Намагайтеся стимулювати дитячу активність прикладами інших учнів, але робіть це тонко. Кожна дитина повинна бачити чийсь успіх, чиїсь досягнення як реальну мету для себе.
Одне з ваших головних завдань -
згуртування колективу. У ваших силах об'єднати навіть групу, що складається з маленьких угруповань. Найвірніший спосіб - колективна перемога. Ніщо так не об'єднує, як спільний дух радості, задоволення, значущого досягнення. Для початку цього можуть бути конкурси та заходи, яких чимало в плані виховної роботи. Потім ви можете скористатися благами сучасного суспільства: чимало цікавих конкурсів або проектів проводиться в Інтернеті. Дітям цікаво вийти за рамки свого навчального закладу, зробити щось нове і яскраве, а значить, відзначитися.
Побачивши вашу ініціативу, діти відзначать для себе, що ви дійсно їхній друг і помічник.
Намагайтеся стежити за змінами в житті кожного учня. Не соромтеся вітати учнів з сімейними святами, відстежуйте їх успіхи. Дітей чіпає така увага, до того ж не всі отримують її в достатку від зайнятих батьків.

 

 

 

 

 

Портрет сучасного класного керівника
 

Перша умова - сучасний класний керівник не повинен стояти на місці. І самоосвіти це стосується насамперед. Ви повинні мати уявлення про психологічні особливості віку учнів вашої  групи. У вас вони повинні бачити інтелігентну й освічену людини. Зрозумійте, вони діти свого надтехнологічного часу. Вони більше спілкуються в Інтернеті, мають більше доступу до всілякої інформації, а це може мати як позитивний, так і негативний відгук.
Чудово, якщо і в вас вони будуть бачити людину сучасну. На класних годинах піднімайте теми, які важливі для них сьогодні.
Будьте відверті і шукайте відповідь. Будьте вимогливі, тактовні і делікатні, цінуйте неповторність особистості кожної дитини.

Влаштовуйте спільні перегляди актуальних фільмів, обговорюйте їх разом з ними.
Дійте в одному ланцюгу з батьками. Ваші виховні старання повинні бути об'єднані однією метою і рухатися в одному напрямку. Залучайте батьків до колективних справ. І навіть якщо спочатку це буде нелегко, такий досвід надзвичайно корисний.

 

Ну і, звичайно, любіть дітей. Без цієї умови навряд чи можна бути хорошим класним керівником.

 

 

 

 

ДЕСЯТЬ ПОРАД КЛАСНОМУ КЕРІВНИКОВІ

(зі «100 порад учителеві» В.О.Сухомлинського)

Пам 'ятайте:

• ми маємо справу з найскладнішим, неоціненним, найдорожчим, що є в житті, — з людиною. Місія школи боротися за людину;

• об'єкт нашої праці — найтонші сфери духовного життя особистості, яка формується, — розум, почуття, воля, переконаність, самосвідомість;

• виховувати людину — це передусім знати її душу, бачити та відчувати її індивідуальний світ. Справжнє виховання — це самовиховання;

• немає в дитини нічого такого, що вимагало б від педагога жорстокості. Не давайте прорости в своїй душі насінню зневіри в людину, підозріливості;

• немає якихось єдиних для всіх школярів передумов успіхів у навчанні. І саме поняття успіхи у навчанні — річ відносна: для одного високий рівень, для іншого й середній рівень — велике досягнення;

• успіх у навчанні — це стежка, що веде до того куточка дитячого серця, в якому горить вогник бажання бути гарним. Бережіть цю стежку і цей вогник;              

• слово — могутній борець за людську душу. Створюйте інтелектуальний фон для запам'ятовування, заучування, збереження в пам'яті програмного матеріалу. Дитина стає байдужою, несприйнятливою до слова, якщо слово не живе в її душі як засіб творчості, якщо вона тільки заучує чужі думки, і не творить своїх та не виражає їх словами. Бійтесь байдужості, бійтеся згаслого погляду дитини! Навчіть її активно, пристрасно ставитися до слова;

• спонукайте учнів до читання — найважливішого рятівного засобу для успішного навчання. Ніяке захоплення не принесе користі, якщо воно не зачіпає думки, душі, серця. Перше захоплення — це має бути захоплення книжкою;

•  доброзичливість, розумна доброта — ось що має бути атмосферою життя дитячого колективу, головним тонусом взаємовідносин педагога і дітей. Якщо ви навчили свого вихованця відчувати людину серцем, ваша доброзичливість здатна творити чудеса;

• уміння володіти собою, тримати себе в руках—одне з найбільш необхідних умінь, від якого залежать і успіх діяльності педагога, і його здоров'я.


Made by vital4u4ok © 2022
Free website builderuCoz